1. Словник української мови Грінченка

напуститися

Напускатися, -каюся, -єшся

сов. в. напуститися, -пущуся, -стишся, гл. Нападать, напасть, набрасываться, наброситься. На його напустилась росержена молодиця. Мир. ХРВ. 9. Чорти як напустяться на його. Мнж. 127.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напуститися — напусти́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напуститися — див. напускатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напуститися — НАПУСТИ́ТИСЯ див. напуска́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. напуститися — НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм., НАЛЕТІ́ТИ підсил. розм., НАКОТИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. напуститися — НАПУСТИ́ТИСЯ див. напуска́тися. Словник української мови в 11 томах