напуститися

НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм., НАЛЕТІ́ТИ підсил. розм., НАКОТИ́ТИСЯ розм. рідше; НАСКО́ЧИТИ (несподівано й різко); НАПА́СТИ, ОБРУ́ШИТИСЯ підсил. (з безпідставними звинуваченнями, претензіями тощо). — Недок.: накида́тися, напада́тися, напуска́тися, насипа́тися, наліта́ти, нако́чуватися, наска́кувати, напада́ти, обру́шуватися. Не раз накидалася Ольга Власівна на Артема Петровича з образливою лайкою (А. Хижняк); Він, не знаючи, куди подіти зло, що поволі залишало його, напався на Марка, що той буцімто погано ганяє волів (Григорій Тютюнник); — Даремно ви напустились на мене, Ольго Іванівно. Я ніякої роботи не боюсь (Д. Ткач); — Старих зневажає ваша Леся. На мене сьогодні насипалася, ображала, базікою назвала (А. Хижняк); Вона, темнолиця, розлючена, з'явилась тут з дітьми і налетіла на нього з лайкою, що не виїхав зустрічати (О. Гончар); Увіходить Ліза.. Вона в кепському гуморі, сердита і зараз же накочується на Джимі (І. Кочерга); — Немає в мене жінки... — відповів (Забейко) уникливо. — А та дама... — наскочила вона зі злістю (Ірина Вільде); Жінка розсердилася, розпалилася, напала на чоловіка, вищала на всю хату (К. Гордієнко); — О, ти хрестишся! — обрушилася баба, і з її лиця щез усміх (І. Франко). — Пор. 1. насіда́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

напуститися

Значення в інших словниках