нарити

Нарити

см. ii. наривати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарити — нари́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нарити — див. наривати IV. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарити — НАРИ́ТИ див. нарива́ти⁴. Словник української мови у 20 томах
  4. нарити — Гію, -гієш, док. Знайти. Де ти такий вінтаж нарив? Словник сучасного українського сленгу
  5. нарити — НАРИ́ТИ див. нарива́ти⁴. Словник української мови в 11 томах