нарити

НАРИ́ТИ див. нарива́ти⁴.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарити — нари́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нарити — див. наривати IV. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарити — Гію, -гієш, док. Знайти. Де ти такий вінтаж нарив? Словник сучасного українського сленгу
  4. нарити — НАРИ́ТИ див. нарива́ти⁴. Словник української мови в 11 томах
  5. нарити — Нарити см. ii. наривати. Словник української мови Грінченка