наричити
Нари́чити, -чу, -чиш
гл. Слишкомъ много наложить, навалить, навьючить. Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, шо ледве воли довезли.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наричити — НАРИ́ЧИТИ див. нари́чувати. Словник української мови у 20 томах