наричити

НАРИ́ЧИТИ див. нари́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наричити — Нари́чити, -чу, -чиш гл. Слишкомъ много наложить, навалить, навьючить. Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, шо ледве воли довезли. Словник української мови Грінченка