наричувати

НАРИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, НАРИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.

Вантажити, в'ючити дуже багато чого-небудь.

Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Б. Грінченка).