народолюбний
Народолю́бний, -а, -е
Любящій народъ. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- народолюбний — народолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- народолюбний — -а, -е. Який любить народ, з любов'ю ставиться до нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
- народолюбний — НАРОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить народ, з любов'ю ставиться до нього. Народолюбний учитель шкіл став на заваді різним прислужникам та чиновникам (із журн.); // В основі якого покладено народолюбство. Словник української мови у 20 томах
- народолюбний — Народолю́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- народолюбний — НАРОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить народ, з любов’ю ставиться до нього. Словник української мови в 11 томах