народолюбний
народолю́бний
-а, -е.
Який любить народ, з любов'ю ставиться до нього.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- народолюбний — народолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- народолюбний — НАРОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить народ, з любов'ю ставиться до нього. Народолюбний учитель шкіл став на заваді різним прислужникам та чиновникам (із журн.); // В основі якого покладено народолюбство. Словник української мови у 20 томах
- народолюбний — Народолю́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- народолюбний — НАРОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить народ, з любов’ю ставиться до нього. Словник української мови в 11 томах
- народолюбний — Народолю́бний, -а, -е Любящій народъ. Желех. Словник української мови Грінченка