наскликати

Насклика́ти, -ка́ю, -єш

гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав. К. ПС. 102.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскликати — насклика́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наскликати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Скликати кого-небудь в якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наскликати — НАСКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, що, розм. Склика́ти кого-небудь в якій-небудь кількості. От висипав Ох мірку пшениці, наскликав голубів (з казки); [Палажка:] Серед ночі взяв моду вигравати. Словник української мови у 20 томах
  4. наскликати — НАСКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Склика́ти кого-небудь в якій-небудь кількості. От висипав Ох мірку пшениці, наскликав голубів (Укр.. казки, 1951, 238); — Коли так, то треба наскликати більше народу! — сказав згодом [Коструба] (Оп., Іду.., 1958, 456). Словник української мови в 11 томах