наскликати
НАСКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, що, розм.
Склика́ти кого-небудь в якій-небудь кількості.
От висипав Ох мірку пшениці, наскликав голубів (з казки);
[Палажка:] Серед ночі взяв моду вигравати. Це знову хочеш своєю дудкою вулицю під хатою наскликати та .. до ранку нарядить... (С. Васильченко);
– Коли так, то треба наскликати більше народу! – сказав згодом [Коструба] (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наскликати — насклика́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наскликати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Скликати кого-небудь в якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наскликати — НАСКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Склика́ти кого-небудь в якій-небудь кількості. От висипав Ох мірку пшениці, наскликав голубів (Укр.. казки, 1951, 238); — Коли так, то треба наскликати більше народу! — сказав згодом [Коструба] (Оп., Іду.., 1958, 456). Словник української мови в 11 томах
- наскликати — Насклика́ти, -ка́ю, -єш гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав. К. ПС. 102. Словник української мови Грінченка