1. Словник української мови Грінченка

насмикувати

Насмикувати, -кую, -єш

сов. в. насмикати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать. Ворона напряде, сорока насмиче. Чуб. V. 1144.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насмикувати — насми́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насмикувати — -ую, -уєш, недок., насмикати, насмикаю, насмикаєш і насмичу, насмичеш, док., перех. 1》 Смикаючи, добувати що-небудь у якій-небудь кількості. 2》 перен., розм. Вибирати що-небудь невміло, непослідовно, на власний розсуд (з різних джерел, книг і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насмикувати — НАСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСМИ́КАТИ, насми́каю, насми́каєш і насми́чу, насми́чеш, док., чого. 1. Смикаючи, добувати витягати, виривати що-небудь у якій-небудь кількості. Він насмикував з матраца папірців, знов зшивав їх у блокнотик (П. Словник української мови у 20 томах
  4. насмикувати — НАСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСМИ́КАТИ, насми́каю, насми́каєш і насми́чу, насми́чеш, док., перех. 1. Смикаючи, добувати що-небудь у якій-небудь кількості. Він обережно насмикав сіна і потрусив (Коцюб., II, 1955, 63); Поки Оля насмикала руками.. Словник української мови в 11 томах