1. Словник української мови Грінченка

насікти

Насіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. насікти, -січу, -че́ш, гл.

1) Насѣкать, насѣчь, нарубливать, нарубить мелко. Кабанові кропиви насікла. Г. Барв. 370. Уже б та молодичка насікла — нарубала, — т. е. много и скоро говоритъ. Ном. № 13050.

2) Только несов. в. Обвинять. На мене тим насікають, що був раз під судом, ну через те і кажуть, а я не брав їхньої скотина. Новомоск. у. (Залюбовск.)

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насікти — насі́кти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насікти — див. насікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насікти — НАСІ́КТИ див. насіка́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. насікти — НАСІ́КТИ див. насіка́ти. Словник української мови в 11 томах