насікти

насі́кти

див. насікати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насікти — насі́кти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насікти — НАСІ́КТИ див. насіка́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. насікти — НАСІ́КТИ див. насіка́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. насікти — Насіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. насікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Насѣкать, насѣчь, нарубливать, нарубить мелко. Кабанові кропиви насікла. Г. Барв. 370. Уже б та молодичка насікла — нарубала, — т. е. много и скоро говоритъ. Ном. № 13050. 2) Только несов. Словник української мови Грінченка