1. Словник української мови Грінченка

наузбіч

Наузбіч

нар. Въ сторонѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наузбіч — присл., діал. Навзбіч, стороною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наузбіч — НАУ́ЗБІЧ, присл., заст. Убік. – Та цить! вельми я взяв наузбіч (О. Кониський); // Збоку. – Заждіть! Заждіть! – наузбіч проштовхувався якийсь дід з мішком під пахвою (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. наузбіч — Нау́збіч і на́взбіч, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)