начутися
Начутися
см. начуватися.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начутися — начу́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- начутися — -уюся, -уєшся, док., розм. 1》 Те саме, що наслухатися 1). 2》 Багато довідатися про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начутися — НАЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Те саме, що наслу́хатися 1. Вона-бо змалу начулася, що вона красива – міри нема (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. Багато довідатися про кого-, що-небудь. Олекса ще змалку багато начувся про опришків (Г. Словник української мови у 20 томах
- начутися — НАЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Те саме, що наслу́хатися 1. Вона-бо змалу начулася, що вона красива (Кв.-Осн., II, 1956, 435). 2. Багато довідатися про кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах