1. Словник української мови Грінченка

нашепт

Нашепт, -ту

м.

1) Наушничанье, наговоръ.

2) Наговоръ, заговоръ знахарскій на какой либо вещи, а также и самая эта вещь послѣ произнесенія надъ ней заговора. Не хотів він брати відьомського нашепту..., та взяв нехотя, бо нечиста сила, як бачите, взяла гору. Г. Барв. 451.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нашепт — на́шепт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нашепт — Намова, наговір, донос; (знахуря) нашіптування. Словник синонімів Караванського
  3. нашепт — -у, ч. Те саме, що нашіптування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нашепт — НА́ШЕПТ, у, ч. 1. Що-небудь нашептане, наговорене; нашіптувані слова. – То як ми будемо жити? В злагоді чи підуть на тебе різні нашепти і заяви: про падіж коней і про те, що ти не ореш, не сієш і що в борги по вуха заліз? (М. Словник української мови у 20 томах
  5. нашепт — На́шепт, -ту; -шепти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)