нашивати
Нашива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. нашити, -ши́ю, -єш, гл.
1) Нашивать, нашить извѣстное количество. Бери, тату, ті кожухи, що я нашию. Левиц. І.
2) Нашивать, нашить сверху на чемъ либо.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нашивати — нашива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нашивати — -аю, -аєш, недок., нашити, -шию, -шиєш, док., перех. 1》 Шити яку-небудь кількість чогось. 2》 Пришивати поверх чого-небудь. || Вишиваючи, виконувати який-небудь узор або його частину. 3》 спец. Добавляти, доточувати до чого-небудь, збільшувати в розмірах; подовжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нашивати — НАШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, док. 1. чого. Шити яку-небудь кількість чогось. Дід не раз аж говорив зі злості, кому вона [баба] стільки катрання нашиває та натикає? (В. Словник української мови у 20 томах
- нашивати — НАШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, док., перех. 1. Шити яку-небудь кількість чогось. Здавалось [Докії]: сніги — то полотен сувоїща, Скільки б з них штаненят та біленьких сорочок.. Нашивала б синам, готувала для дочок (Мал. Словник української мови в 11 томах