1. Словник української мови Грінченка

невдалюга

Невдалю́га, -ги

об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть. О. 1862. IV. 71.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдалюга — -и, ч. і ж., заст. Ні на що не спроможна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови