невдалюга
невдалю́га
-и, ч. і ж., заст.
Ні на що не спроможна людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невдалюга — Невдалю́га, -ги об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть. О. 1862. IV. 71. Словник української мови Грінченка