невдатний

невда́тний

-а, -е.

1》 Те саме, що невдалий.

2》 Якого супроводжують невдачі; нещасливий у житті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдатний — невда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невдатний — див. невмілий; поганий Словник синонімів Вусика
  3. невдатний — НЕВДА́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що невда́лий. – Ось цитьте-бо! – Мартин гукає, – Почин невдатний іноді буває! (Л. Глібов); Поки боярин вернувся зі свойого [свого] невдатного посольства, Максим сидів у його шатрі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. невдатний — НЕВДА́ЛИЙ (про дію, відрізок часу і т. ін. — який закінчився або проходив не так, як хтось бажав), НЕВДА́ТНИЙ, НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил. Перестраждавши потай після невдалої втечі, Кульбака знов набирав духу для життя (О. Словник синонімів української мови
  5. невдатний — Невда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невдатний — НЕВДА́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що невда́лий. — Ось цитьте-бо! — Мартин гукає, — Почин невдатний іноді буває! (Гл., Вибр., 1957, 112); Поки боярин вернувся зі свойого [свого] невдатного посольства, Максим сидів у його шатрі (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. невдатний — Невдатний, -а, -е Неудачный, неудавшійся, неумѣлый. Словник української мови Грінченка