1. Словник синонімів української мови

невдатний

НЕВДА́ЛИЙ (про дію, відрізок часу і т. ін. — який закінчився або проходив не так, як хтось бажав), НЕВДА́ТНИЙ, НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил. Перестраждавши потай після невдалої втечі, Кульбака знов набирав духу для життя (О. Гончар); Він менше всіх відчував незадоволення з приводу невдатної експедиції (Г. Хоткевич); В сіє-то нещасливе врем'я.. Прибіг гінець з письмом к Латину (І. Котляревський). — Пор. 1. несприя́тливий, 3. неща́сний.

НЕВДА́ТНИЙ (такий, якого супроводжують невдачі), НЕВЕЗУ́ЧИЙ розм. рідше. Мені вже трохи жалко стало, Що буде горювать сама (веселочка): — Де ж, — думав я, — невдатній діться (Л. Глібов); Ні, таки невезучим народився я, та й годі. Недарма ж каже мати, що хто вродився в маї, то все життя буде маятися (М. Стельмах). — Пор. 1. неща́сний.

НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше, БЕЗДО́ЛЬНИЙ фольк., СЕРДЕ́ШНИЙ (СЕРДЕ́ЧНИЙ рідше), БІДОЛА́ШНИЙ розм., СІРОМА́ШНИЙ розм., ПОБІДЕ́ННИЙ заст.; НЕЩАСЛИ́ВИЙ (у якого життєві обставини склалися невдало, несприятливо); ГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГОРОПА́ШНИЙ розм. (який живе в горі, біді); ЗЛОЩА́СНИЙ (який заслуговує на співчуття). Не винна ти, що я не маю долі, Не винна ти, що я така нещасна! (Леся Українка); Бідній сиротині без батька темний, непривітний світ! (І. Франко); І багата я, і вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я (Т. Шевченко); На його кроки здалеку іржанням обізвалися коні... "Бідненькі вони, певне, пропадають від жаги, і ніхто ж не пожалів сердешну худобину" (М. Стельмах); Мотається, мотається батько сам... знесилений, стомлений, так сумує сердечний (А. Тесленко); — Знайшли той страшний табір, де тисячі бідолашних солдатів умирали за колючим дротом (І. Цюпа); Хто йшов до суду, хоч би правда сто раз була на його боці, тремтів і вважав себе нещасливим, бо "панського суду ніхто не певен" (І. Франко); — Приліг би ти, синку, відпочив трохи... То ж, певно, находився, то ж, видати, намерзся, горопашний (Ю. Збанацький); А скільки вже проплавало гусей там, де втонув злощасний Одіссей! (Л. Костенко). — Пор. 1. невда́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдатний — невда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невдатний — див. невмілий; поганий Словник синонімів Вусика
  3. невдатний — -а, -е. 1》 Те саме, що невдалий. 2》 Якого супроводжують невдачі; нещасливий у житті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невдатний — НЕВДА́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що невда́лий. – Ось цитьте-бо! – Мартин гукає, – Почин невдатний іноді буває! (Л. Глібов); Поки боярин вернувся зі свойого [свого] невдатного посольства, Максим сидів у його шатрі (І. Словник української мови у 20 томах
  5. невдатний — Невда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невдатний — НЕВДА́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що невда́лий. — Ось цитьте-бо! — Мартин гукає, — Почин невдатний іноді буває! (Гл., Вибр., 1957, 112); Поки боярин вернувся зі свойого [свого] невдатного посольства, Максим сидів у його шатрі (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. невдатний — Невдатний, -а, -е Неудачный, неудавшійся, неумѣлый. Словник української мови Грінченка