недовгий
Недовгий, -а, -е
Короткій, не длинный; (о времени): недолгій.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовгий — недо́вгий прикметник Орфографічний словник української мови
- недовгий — [неидоўгией] м. (на) -гому /-г'ім, мн. -г'і Орфоепічний словник української мови
- недовгий — -а, -е. 1》 Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях. 2》 Який триває протягом незначного відтинку часу; нетривалий. 3》 Лаконічний у викладі; небагатослівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недовгий — НЕДО́ВГИЙ, а, е. 1. Який має невелику довжину, короткий або недалекий. Недовгий шлях – як човнові До Синього моря – Сиротині на чужину, А там – і до горя (Т. Словник української мови у 20 томах
- недовгий — КОРО́ТКИЙ (який має малу довжину або висоту), НЕДО́ВГИЙ, КУ́ЦИЙ, ПІДСМИ́КАНИЙ розм. (перев. про одяг — недостатньої довжини). Першим приїхав конякою з мотузяними наритниками далекий родич з цапиною борідкою... Словник синонімів української мови
- недовгий — Недо́вгий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недовгий — НЕДО́ВГИЙ, а, е. 1. Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях. 2. Який триває невеликий відрізок часу; нетривалий. Отак вона меж чужими в світі Вік недовгий доживала (Шевч. Словник української мови в 11 томах