недовгий

КОРО́ТКИЙ (який має малу довжину або висоту), НЕДО́ВГИЙ, КУ́ЦИЙ, ПІДСМИ́КАНИЙ розм. (перев. про одяг — недостатньої довжини). Першим приїхав конякою з мотузяними наритниками далекий родич з цапиною борідкою, з короткими рукавами і в таких же підсмиканих брюках (П. Панч); Коло легенького, неначе ажурного кіоску, що стояв серед зали, було видно недовгий рядок людей, що купували білети (І. Нечуй-Левицький); Замовчіть же, юродивії З рясофорного гуртка, Ви, що в вас рукави куції, Але довгая рука (А. Кримський).

КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.; КОРОТКОТЕРМІНО́ВИЙ, КОРОТКОСТРОКО́ВИЙ (який триває незначний термін); СТИ́СЛИЙ (про строк). Молодого, короткого Не дали дожити Люде віку (Т. Шевченко); Її краса неначе одцвіла за той недовгий час (І. Нечуй-Левицький); Милування Параски з новим чоловіком було нетривалим; почалися сварки та нелади (Л. Дмитерко); Навіть недовгочасна її відсутність почувалась (О. Кундзич); — Мовою лікарів це називається? — Короткотривале запалення легенів... (П. Загребельний); Непомітно збігла вередлива південна зима з короткочасними заметілями і несподіваними відлигами (С. Добровольський); І я забудуся, і, може, лиш припадком Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, Незацікавленим напом'яне нащадкам Мале моє життя (М. Рильський); Минає невелика година (С. Васильченко); Куций зимовий день вклонявся вечорові, ночі (І. Ле); Лиш перелітна краска по її лиці свідчила мені, що мої слова запали в її душу (О. Кобилянська); На руднику організували короткотермінові курси по підготовці спеціалістів (Д. Ткач); Стислі строки збирання — найважливіша умова в боротьбі з втратами хліба (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовгий — недо́вгий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недовгий — [неидоўгией] м. (на) -гому /-г'ім, мн. -г'і Орфоепічний словник української мови
  3. недовгий — -а, -е. 1》 Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях. 2》 Який триває протягом незначного відтинку часу; нетривалий. 3》 Лаконічний у викладі; небагатослівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недовгий — НЕДО́ВГИЙ, а, е. 1. Який має невелику довжину, короткий або недалекий. Недовгий шлях – як човнові До Синього моря – Сиротині на чужину, А там – і до горя (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. недовгий — Недо́вгий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. недовгий — НЕДО́ВГИЙ, а, е. 1. Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях. 2. Який триває невеликий відрізок часу; нетривалий. Отак вона меж чужими в світі Вік недовгий доживала (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. недовгий — Недовгий, -а, -е Короткій, не длинный; (о времени): недолгій. Словник української мови Грінченка