недорубок
Недо́рубок, -бка
м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недорубок — недо́рубок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- недорубок — -бка, ч. Рубаний не до смерті, поранений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недорубок — НЕДО́РУБОК, бка, ч., розм. Не до смерті порубаний; поранений. “Хто то?” – питає Максим недорубків, що одни був без уха, другий без пальців (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах