1. Словник української мови у 20 томах

недорубок

НЕДО́РУБОК, бка, ч., розм.

Не до смерті порубаний; поранений.

“Хто то?” – питає Максим недорубків, що одни був без уха, другий без пальців (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недорубок — недо́рубок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недорубок — -бка, ч. Рубаний не до смерті, поранений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недорубок — Недо́рубок, -бка м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160. Словник української мови Грінченка