недосить

Недо́сить

нар. Недостаточно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недосить — НЕДО́СИТЬ, присл. Недостатньо; замало. Ось чоловік, народжений для султанського дивану! Гасана вже недосить, їй потрібні помічники впливовіші й могутніші (П. Загребельний); Микита взагалі недосить шанобливий і неохоче скидає шапку перед котримось із наших міністрів (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. недосить — Недо́сить, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)