недосить
НЕДО́СИТЬ, присл.
Недостатньо; замало.
Ось чоловік, народжений для султанського дивану! Гасана вже недосить, їй потрібні помічники впливовіші й могутніші (П. Загребельний);
Микита взагалі недосить шанобливий і неохоче скидає шапку перед котримось із наших міністрів (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me