недосконалий
НЕДОСКОНА́ЛИЙ, а, е.
Який має вади, не є довершеним, не досяг досконалості.
Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов, впереміж з власними недосконалими віршами (О. Довженко);
// Те саме, що відста́лий 3.
Майже до середини XIX століття в усіх країнах світу вапно виробляли найбільш недосконалим способом випалювання – в ямах, вогнищах, купах (з наук.-попул. літ.);
// Який не розвинувся повністю (про органи людини, тварини і т. ін.); недорозвинений.
Очі комах є недосконалим органом відчуттів, вони бачать тільки на короткій відстані (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недосконалий — (який не є досконалим у чомусь) незрілий, недовершений, недолугий. Словник синонімів Полюги
- недосконалий — недоскона́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- недосконалий — -а, -е. Який має недоліки, не є довершеним, не досяг досконалості. Недосконалий замінник — товар, який має окремі властивості, аналогічні з іншим товаром, але і свої специфічні особливості. || Те саме, що відсталий... Великий тлумачний словник сучасної мови
- недосконалий — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
- недосконалий — НЕДОСКОНА́ЛИЙ, а, е. Який має недоліки, не є довершеним, не досяг досконалості. Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов, впереміж з власними недосконалими віршами (Довж., І, 1958, 498); // Те саме, що відста́лий... Словник української мови в 11 томах