недотика

Значення в інших словниках

1. недотика — недоти́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. недотика — -и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що недоторка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недотика — НЕДОТИ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що недото́рка. – Старша [сестра], тепер пані графиня, та була вроджена пані, горда, недотика (І. Франко); Ото, яка недотика! Не та рано встала, Що до світа упилася .. А та, що й проспалась! (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
4. недотика — НЕДОТО́РКА розм. (про вразливу, образливу людину), НЕДОТИ́КА розм., МІМО́ЗА розм. рідше. Юрко вважає Ваню Дорошука недоторкою і татовим синком (О. Донченко); — Старша (сестра), тепер пані графиня, та була вроджена пані, горда, недотика, остра на слово (І. Франко). Словник синонімів української мови
5. недотика — НЕДОТИ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що недото́рка. — Старша [сестра], тепер пані графиня, та була вроджена пані, горда, недотика (Фр., VIII, 1952, 57); Ото, яка недотика! Не та рано встала, Що до світа упилася.. А та, що й проспалась! (Шевч., І, 1963, 298). Словник української мови в 11 томах