1. Словник української мови в 11 томах

недотика

НЕДОТИ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що недото́рка.

— Старша [сестра], тепер пані графиня, та була вроджена пані, горда, недотика (Фр., VIII, 1952, 57);

Ото, яка недотика! Не та рано встала, Що до світа упилася.. А та, що й проспалась! (Шевч., І, 1963, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недотика — недоти́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. недотика — -и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що недоторка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недотика — НЕДОТИ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що недото́рка. – Старша [сестра], тепер пані графиня, та була вроджена пані, горда, недотика (І. Франко); Ото, яка недотика! Не та рано встала, Що до світа упилася .. А та, що й проспалась! (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. недотика — НЕДОТО́РКА розм. (про вразливу, образливу людину), НЕДОТИ́КА розм., МІМО́ЗА розм. рідше. Юрко вважає Ваню Дорошука недоторкою і татовим синком (О. Донченко); — Старша (сестра), тепер пані графиня, та була вроджена пані, горда, недотика, остра на слово (І. Франко). Словник синонімів української мови
  5. недотика — Недотика, -ки ж. 1) Недотрога. Отто яка недотика. Шевч. 2) раст.: Impatiens noli me tangere. Словник української мови Грінченка