незагнузданий

Значення в інших словниках

1. незагнузданий — незагну́зданий прикметник Орфографічний словник української мови
2. незагнузданий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
3. незагнузданий — -а, -е. 1》 Який не має вудил у роті (про коня). 2》 перен. Якого не можна нічим стримати, приборкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незагнузданий — НЕЗАГНУ́ЗДАНИЙ, а, е. 1. Який не має вудил в роті (про коня). Хвацько, немовби справжній вершник, сидів Сашко на незагнузданому коні (Л. Юхвід). 2. перен. Якого не можна нічим стримати, приборкати. Словник української мови у 20 томах
5. незагнузданий — НЕЗАГНУ́ЗДАНИЙ, а, е. 1. Який не має вудил в роті (про коня). Хвацько, немовби справжній вершник, сидів Сашко на незагнузданому коні (Юхвід, Оля, 1959, 16). 2. перен. Якого не можна нічим стримати, приборкати. Словник української мови в 11 томах