незвиклий

Незви́клий, -а, -е

Непривыкшій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незвиклий — незви́клий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незвиклий — -а, -е. 1》 до чого і без додатка. Який не звик до чого-небудь. 2》 Не такий, як завжди; до якого не звик хто-небудь; незвичний, незвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незвиклий — НЕЗВИ́КЛИЙ, а, е. 1. до чого і без дод. Який не звик до чого-небудь. Незвиклі молдувани, що сидять по горах, придивляючись до труїння, крутять носами та спльовують (М. Словник української мови у 20 томах
  4. незвиклий — НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  5. незвиклий — НЕЗВИ́КЛИЙ, а, е. 1. до чого і без додатка. Який не звик до чого-небудь. Незвиклі молдувани, що сидять по горах, придивляючись до труїння, крутять носами та спльовують (Коцюб. Словник української мови в 11 томах