незлічений

Незліче́ний, -а, -е

Безчисленный, несмѣтный. Кихва незлічені гроші має. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незлічений — незлі́чений прикметник не порахований Орфографічний словник української мови
  2. незлічений — -а, -е. Якого не порахували. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незлічений — НЕЗЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Якого не обрахували, не зічили; нелічений. Він вправно висмикнув з широкого рукава вузьку смужку паперу, став читати: – Року п'ятсот двадцять першого татари Бельзьку, Любельську, Холминську землі звоювали... Словник української мови у 20 томах