нелюб

Нелюб, -ба

м. Нелюбимый мужчина, немилый. Хоче мене мати за нелюба дати. н. п. ум. нелюбонько, нелюбочко. Грин. III. 329.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нелюб — не́люб іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нелюб — див. НЕЛЮБИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. нелюб — див. чоловік Словник синонімів Вусика
  4. нелюб — -а, ч. Чоловік, якого не кохає жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нелюб — НЕ́ЛЮБ, а, ч. Чоловік, якого не кохає жінка. Молода, весела, жартлива, вона і не гадала об тім, як важко з нелюбом цілий вік жити (І. Словник української мови у 20 томах
  6. нелюб — Не́люб, -ба, -бові; -люби, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нелюб — НЕ́ЛЮБ, а, ч. Чоловік, якого не кохає жінка. Молода, весела, жартлива, вона і не гадала об тім, як важко з нелюбом цілий вік жити (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах