1. Словник української мови Грінченка

нелюдний

Нелюдний, -а, -е

1) Малолюдный, 2) Нелюдимый. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нелюдний — нелю́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нелюдний — див. відлюдкуватий Словник синонімів Вусика
  3. нелюдний — -а, -е. 1》 Те саме, що безлюдний. 2》 діал. Нелюдимий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нелюдний — НЕЛЮ́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що безлю́дний. Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Марко Вовчок). 2. діал. Нелюдимий (у 1 знач.). – Якийсь нелюдний [Чіпка], неговіркий (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. нелюдний — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. нелюдний — НЕЛЮ́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що безлю́дний. Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Вовчок, І, 1955, 366). 2. діал. Нелюдимий (у 1 знач.). — Якийсь нелюдний [Чіпка], неговіркий (Мирний, І, 1949, 147). Словник української мови в 11 томах