1. Словник української мови Грінченка

неминуще

Неминуще

нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неминуще — присл., заст. Неминуче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. неминуще — НЕМИНУ́ЩЕ, розм. Присл. до немину́щий 2. Вже ж його неминуще оддавати (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах