1. Словник української мови у 20 томах

неминуще

НЕМИНУ́ЩЕ, розм.

Присл. до немину́щий 2.

Вже ж його неминуще оддавати (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неминуще — присл., заст. Неминуче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. неминуще — Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421. Словник української мови Грінченка