неминучість
НЕМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж.
Абстр. ім. до немину́чий.
Бульба стоїть вражений почутим .. Страшна дійсність постала перед його духовним поглядом у всій своїй суворій неминучості... (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неминучість — немину́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- неминучість — -чості, ж. Абстр. ім. до неминучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неминучість — Немину́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неминучість — НЕМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до немину́чий. Ленін розвинув і поглибив вчення Маркса і Енгельса про неминучість загибелі капіталізму і перемоги соціалізму (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- неминучість — Неминучість, -чости ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех. Словник української мови Грінченка