немовлятко
Немовля́, -ля́ти
с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. ум. немовля́тко, немовляточко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- немовлятко — немовля́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- немовлятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
- немовлятко — немовляточко, -а, с. Зменш.-пестл. до немовля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- немовлятко — НЕМОВЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до немовля́. Немовлятко кавчало од нестямної болі (Панас Мирний); – Даниле! Чуєш, Даниле, їдьмо додому! – смикала Горпина Коржа, пригортаючи до себе немовлятко (З. Тулуб); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- немовлятко — Немовля́тко, -ка, -кові; -ля́тка, -ля́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- немовлятко — НЕМОВЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до немовля́. Немовлятко кавчало од нестямної болі (Мирний, І, 1954, 53); — Даниле! Чуєш, Даниле, їдьмо додому! — смикала Горпина Коржа, пригортаючи до себе немовлятко (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17); *У порівн. Словник української мови в 11 томах