1. Словник української мови у 20 томах

немовлятко

НЕМОВЛЯ́ТКО, а, с.

Зменш.-пестл. до немовля́.

Немовлятко кавчало од нестямної болі (Панас Мирний);

– Даниле! Чуєш, Даниле, їдьмо додому! – смикала Горпина Коржа, пригортаючи до себе немовлятко (З. Тулуб);

* У порівн. Стає [Маланка] на коліна, розгортає стебло і збирає червоні зерна так обережно, ніжно, любовно, наче немовлятко виймає з купелі (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немовлятко — немовля́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. немовлятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. немовлятко — немовляточко, -а, с. Зменш.-пестл. до немовля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. немовлятко — Немовля́тко, -ка, -кові; -ля́тка, -ля́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. немовлятко — НЕМОВЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до немовля́. Немовлятко кавчало од нестямної болі (Мирний, І, 1954, 53); — Даниле! Чуєш, Даниле, їдьмо додому! — смикала Горпина Коржа, пригортаючи до себе немовлятко (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  6. немовлятко — Немовля́, -ля́ти с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. ум. немовля́тко, немовляточко. Словник української мови Грінченка