1. Словник української мови Грінченка

немошний

Немошни́й и немощни́й, -а, -е

Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немошний — немошни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. немошний — НЕМОШНИ́Й, НЕМОЩНИ́Й, а, е, заст. Немічний, безсилий. Нападав її якийсь гнів немошний (Марко Вовчок); І немощну мою душу за світ посилаю (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах