1. Словник української мови Грінченка

непритика

Неприти́ка, -ки

об. Безпріютный, бродяга. Встрѣчено только у Кулиша, гдѣ говорится о юродивомъ. По світу швендяє ся непритика, — ні хати в бідолахи, ні двора. К. ПС. 113.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непритика — неприти́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. непритика — НЕПРИТИ́КА, и, ч. і ж., розм. Безпритульний, бродяга. По світу швендяє ся непритика, – ні хати в бідолахи, ні двора (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах