1. Словник української мови у 20 томах

непритика

НЕПРИТИ́КА, и, ч. і ж., розм.

Безпритульний, бродяга.

По світу швендяє ся непритика, – ні хати в бідолахи, ні двора (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непритика — неприти́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. непритика — Неприти́ка, -ки об. Безпріютный, бродяга. Встрѣчено только у Кулиша, гдѣ говорится о юродивомъ. По світу швендяє ся непритика, — ні хати в бідолахи, ні двора. К. ПС. 113. Словник української мови Грінченка