1. Словник української мови Грінченка

непутній

Непутній, -я, -є

Безпорядочный, непорядочный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непутній — непу́тній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. непутній — див. бешкетник; легковажний Словник синонімів Вусика
  3. непутній — -я, -є, рідко. Те саме, що непутящий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непутній — НЕПУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що непутя́щий. – Що ж він, кого чужого узявся проводити? Кого не путнього, що вона наказує йому не баритися? (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. непутній — БЕЗПУ́ТНИЙ розм. (який діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), НЕПУТЯ́ЩИЙ розм. ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., НЕПУ́ТНІЙ рідко, ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал. зневажл. Словник синонімів української мови
  6. непутній — Непу́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. непутній — НЕПУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що непутя́щий. — Що ж він, кого чужого узявся проводити? Кого не путнього, що вона наказує йому не баритися? (Мирний, IV, 1955, 44). Словник української мови в 11 томах