непутній
НЕПУ́ТНІЙ, я, є, рідко.
Те саме, що непутя́щий.
– Що ж він, кого чужого узявся проводити? Кого не путнього, що вона наказує йому не баритися? (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непутній — непу́тній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- непутній — див. бешкетник; легковажний Словник синонімів Вусика
- непутній — -я, -є, рідко. Те саме, що непутящий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непутній — БЕЗПУ́ТНИЙ розм. (який діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), НЕПУТЯ́ЩИЙ розм. ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., НЕПУ́ТНІЙ рідко, ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал. зневажл. Словник синонімів української мови
- непутній — Непу́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- непутній — НЕПУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що непутя́щий. — Що ж він, кого чужого узявся проводити? Кого не путнього, що вона наказує йому не баритися? (Мирний, IV, 1955, 44). Словник української мови в 11 томах
- непутній — Непутній, -я, -є Безпорядочный, непорядочный. Словник української мови Грінченка