1. Словник української мови Грінченка

нехрещений

Нехреще́ний, -а, -е

Некрещенный. Мене мати породила, нехрещену положила. Шевч. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехрещений — нехре́щений прикметник нехреще́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нехрещений — -а, -е. 1》 Над яким не здійснювали обряду хрещення, якого не хрестили. || у знач. ім. нехрещені, -них, мн. (одн. нехрещений, -ного, ч.; нехрещена, -ної, ж.), нар.-поет. Ті, над ким не здійснювали обряду хрещення; русалки. 2》 Який не належить до християн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нехрещений — НЕХРЕ́ЩЕ́НИЙ, а, е. 1. Над яким не здійснювали обряду хрещення, якого не хрестили. Виростають нехрещені Козацькії діти; Кохаються невінчані (Т. Шевченко); Що тут робити? Вже три дні як дитина нехрещена... (Панас Мирний); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  4. нехрещений — ПОГА́НИ́Н (той, хто не сповідує християнської віри), НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕХРЕЩЕ́НИЙ, ЯЗИ́ЧНИК, НЕ́ХРИСТ заст., розм. Він зрідні став сирійським поганинам, — Що йменувались "пильними". Словник синонімів української мови
  5. нехрещений — НЕХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Над яким не здійснювали обряду хрещення, якого не хрестили. Виростають нехрещені Козацькії діти; Кохаються невінчані (Шевч., І, 1963, 42); Що тут робити? Вже три дні як дитина нехрещена… (Мирний, І, 1949, 139); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах