нехрещений
нехре́ще́ний
-а, -е.
1》 Над яким не здійснювали обряду хрещення, якого не хрестили.
|| у знач. ім. нехрещені, -них, мн. (одн. нехрещений, -ного, ч.; нехрещена, -ної, ж.), нар.-поет. Ті, над ким не здійснювали обряду хрещення; русалки.
2》 Який не належить до християн.
|| у знач. ім. нехрещені, -них, мн., нар.-поет. Усі, хто не належить до християн.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нехрещений — нехре́щений прикметник нехреще́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- нехрещений — НЕХРЕ́ЩЕ́НИЙ, а, е. 1. Над яким не здійснювали обряду хрещення, якого не хрестили. Виростають нехрещені Козацькії діти; Кохаються невінчані (Т. Шевченко); Що тут робити? Вже три дні як дитина нехрещена... (Панас Мирний); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
- нехрещений — ПОГА́НИ́Н (той, хто не сповідує християнської віри), НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕХРЕЩЕ́НИЙ, ЯЗИ́ЧНИК, НЕ́ХРИСТ заст., розм. Він зрідні став сирійським поганинам, — Що йменувались "пильними". Словник синонімів української мови
- нехрещений — НЕХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Над яким не здійснювали обряду хрещення, якого не хрестили. Виростають нехрещені Козацькії діти; Кохаються невінчані (Шевч., І, 1963, 42); Що тут робити? Вже три дні як дитина нехрещена… (Мирний, І, 1949, 139); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
- нехрещений — Нехреще́ний, -а, -е Некрещенный. Мене мати породила, нехрещену положила. Шевч. 28. Словник української мови Грінченка