нориця
Нори́ця, -ці
ж.
1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Херсон. у. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626.
2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Нориця — Но́риця іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- нориця — -і, ж. 1》 Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і завдає шкоди сільському господарству. 2》 мед., розм. Те саме, що фістула 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нориця — НОРИ́ЦЯ¹, і, ж. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству. Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (з наук. літ.); – Миші, – пояснив учитель, – нориці. Словник української мови у 20 томах
- нориця — МИ́ША (невеличка тварина ряду гризунів), ПОЛІ́ВКА, НОРИ́ЦЯ (польова та лісова); ЛЕ́МІНГ (полярний гризун). На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О. Словник синонімів української мови
- нориця — НОРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству. Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (Захист рослин.. Словник української мови в 11 томах