1. Словник української мови в 11 томах

нориця

НОРИ́ЦЯ, і, ж.

1. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству.

Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (Захист рослин.., 1952, 83);

— Миші, — пояснив учитель,— нориці. Страшна сіра банда, польові шкідники, найнебезпечніший ворог хлібів (Донч., І, 1956, 80).

2. мед., розм. Те саме, що фі́стула.

Нориці-гноянки поробилися та течуть (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Нориця — Но́риця іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. нориця — -і, ж. 1》 Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і завдає шкоди сільському господарству. 2》 мед., розм. Те саме, що фістула 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нориця — НОРИ́ЦЯ¹, і, ж. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству. Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (з наук. літ.); – Миші, – пояснив учитель, – нориці. Словник української мови у 20 томах
  4. нориця — МИ́ША (невеличка тварина ряду гризунів), ПОЛІ́ВКА, НОРИ́ЦЯ (польова та лісова); ЛЕ́МІНГ (полярний гризун). На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О. Словник синонімів української мови
  5. нориця — Нори́ця, -ці ж. 1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Херсон. у. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis. Желех. Словник української мови Грінченка